Не панікувати: Сім уроків для 21 століття

Не панікувати: Сім уроків для 21 століття
Кращі думки з книги Ювала Ной Харарі

Минуле людства у книзі Sapiеns "Людина розумна", далеке майбутнє у книзі Homo Deus "Людина божественна"... Настав час поговорити про сьогодення, — вирішив автор-футуролог Ювал Ной Харарі та написав книгу "21 урок для 21 століття", що була презентована українською видавництвом BookChef цієї осені. Ця його робота більше схожа на застереження для всіх нас. Харарі виділив чотири виклики, які впливають на наше життя: технології, політика, розпач/надія та правда, та описав 21 урок, який має винести кожен з нас. Сьогодні ми розповімо вам стисло про третину з них.

Виклики з боку технологій

Урок 1. Завершення історії відтерміновано  

Подібно до того, як досягнення Промислової революції породили новітні технології ХХ століття, прийдешні революції в біотехнології й інформаційних технологіях імовірно потребуватимуть свіжого бачення. Тому для наступних десятиліть стане характерним інтенсивний самоаналіз і формулювання нових соціальних і політичних моделей. […] Чи зможуть традиційні релігії й націоналізм запропонувати відповіді, яких уникають ліберали? А може настав час рішуче порвати з минулим і розробити цілком новий наратив? […] Нині людство далеке від досягнення хоч якогось консенсусу з цих питань. Ми все ще переживаємо нігілізм від втрати ілюзій і гнів по тому, як люди розчарувалися в старих оповідях, а нової не склали. Що ж далі? Першим кроком буде пом'як шити пророцтва долі й переключитися з паніки на невизначеність.

Урок 2. Коли ви виростете, можете не знайти роботи

У минулому дешева робоча сила служила безпечним містком через глобальний економічний розкол, і навіть якщо країна прогресувала повільно, можна було сподіватися, що зрештою вона буде у безпеці. Здійснення правильних кроків було важливішим за досягнення швидкого прогресу. Однак нині цей місток хитається, і скоро може розвалитися. Ті, хто вже перейшли його, підвищують у класі від дешевої робочої сили до високотехнологічних галузей промисловості, будуть напевне в строю. Однак ті, хто плентаються позаду, можуть виявити, що опинилися не на тому боці ущелини без будь-якої можливості перебратися через неї. Що ви робитимете, коли некваліфікованих робітників не потребуватиме ніхто, і ви не матимете ресурсів збудувати потрібну освітню систему й навчити їх новим умінням?

Урок 3. Великі Дані стежать за тобою

Замість колективної дискримінації в ХХІ столітті ми можемо зіткнутися з проблемою дискримінації індивідуальної, що невпинно зростатиме. На найвищих рівнях влади, можливо, збережуться люди як підставні особи, котрі даватимуть нам ілюзію, що алгоритми — лише радники і що найвищі повноваження належать людям. Ми не призначатимемо штучного інтелекту канцлером Німеччини або генеральним директором Google. Однак рішення, ухвалені канцлером і генеральним директором, буде сформовано штучним інтелектом. Канцлер усе ще може обирати з кількох варіантів, однак усі вони будуть результатом аналізу Великих Даних і відбиватимуть погляди на світ радше штучного інтелекту, ніж людей.

Політичний виклик

Урок 4. У світі існує лише одна цивілізація

Хоч які зміни чекатимуть на нас у майбутньому, найімовірніше вони міститимуть у собі братську ворожнечу в рамках однієї цивілізації, а не зіткнення ворожих цивілізацій. Величні виклики ХХІ століття за своєю природою будуть глобальними. Що станеться, коли зміни клімату спричинять екологічні катастрофи? Що буде, коли комп'ютери перевершать людей у дедалі більшій кількості завдань? Що трапиться, коли біотехнологія сприятиме вдосконаленню людей і подовженню тривалості життя? Без сумніву, ми матимемо великі суперечки й жорсткі конфлікти навколо цих питань. Однак ці суперечки й конфлікти навряд чи ізолюють нас один від одного. Якраз навпаки. Вони зроблять нас взаємозалежнішими. Хоча людству ще дуже далеко до утворення гармонійної спільноти, всі ми є членами однієї розгнузданої глобальної цивілізації.

Розпач  і надія

Урок 5. Не панікувати

Терористи — майстри з контролю над свідомістю. Вони вбивають мало людей, і все ж здатні лякати мільярди й вивести з рівноваги величезні політичні структури. Починаючи з 11 вересня 2001 року, щороку терористи вбивали  близько п'ятдесяти осіб у Європейському Союзі, десяти осіб у США, семи — у Китаї й до двадцяти п'яти тисяч загалом на земній кулі. На противагу цьому щороку в дорожніх катастрофах гине близько 80 тисяч європейців, 40 тисяч американців, 270 тисяч китайців, а всього на Землі — 1,25 млн осіб. […] Успішну антитерористичну боротьбу необхідно провадити на трьох фронтах. По-перше, урядам варто зосередитися на таємних операціях проти терористичних мереж. По-друге, засоби масової інформації мають змінити перспективу розгляду й уникати істерії. Театр терору не може досягти успіху без публічності. На жаль, ЗМІ часто безкоштовно надають таку публічність. […] Третій фронт — це уява всіх і кожного з нас. Терористи стимулюють нашу уяву і використовують її проти нас.  […] Саме наш внутрішній терор заохочує ЗМІ шаленіти навколо тероризму, а уряди — реагувати з надмірною силою.

Урок 6. Ніколи не до оцінюйте людської глупоти

Прикро казати, однак навіть якщо війни залишаться невигідним бізнесом у ХХІ столітті, це не гарантуватиме цілковитого миру. Не варто недооцінювати людської глупоти. І особисто, і колективно люди схильні ув'язуватися в саморуйнівні дії. […] Політики, генерали й учені розглядають світ як велику гру в шахи, де кожен хід настає після ретельних раціональних розрахунків. Це правильно до певної межі. Небагато лідерів у світі були божевільними у вузькому сенсі цього слова, рухаючи пішаків і коней абияк. […] Проблема в тому, що світ значно складніший, ніж шахи, і людська раціональність не прагне справді зрозуміти його. Тож навіть раціональні лідери часто роблять вельми дурні речі. [… ] З одного боку, війна явно не є неминучою. Мирне завершення Холодної війни свідчить, що коли люди приймають правильні рішення, навіть конфлікти між найпотужнішими державами можна розв'язувати мирно. […] З іншого, наївним було б вважати, що війна неможлива. Навіть якщо війна — це катастрофа для кожного, жоден бог і жоден закон природи не вбереже нас від людської дурості.

Правда

Урок 7. Постійні лише зміни

Найліпша порада, яку я міг би дати п'ятнадцятирічним, прив'язаним до застарілих шкіл десь у Мексиці, Індії чи Алабамі, така: не надто покладайтеся на дорослих. […] ХХІ століття збирається бути суттєво відмінним. Через темпи змін, що дедалі зростають, ви ніколи не можете бути певними, чи те, що дорослі вам розповідають, є вічною мудрістю, а чи застарілими упередженнями. […]  З удосконаленням біотехнології й машинного навчання ставатиме дедалі легше маніпулювати найглибшими емоціями і бажаннями людей, і ставатиме вкрай небезпечніше, ніж будь-коли, крокувати за покликом свого серця. Щоб досягти успіху в такому загрозливому завданні, вам варто дуже наполегливо працювати, щоб ліпше знати свою операційну систему. Щоб дізнатися, що ви є і чого хочете від життя. […] Алгоритми чатують на вас уже зараз. Вони стежать, куди ви йдете, що купуєте. З ким зустрічаєтесь. Невдовзі  вони відстежуватимуть кожен ваш крок, кожен подих, кожен удар серця. […] Звичайно, можливо, що ви радо віддасте всю владу алгоритмам і довірятимете їм у вирішенні проблем для вас і для решти світу. Якщо так, розслабтеся і насолоджуйтеся життям.

Читайте також: One Young World: Три инсайта с саммита молодых лидеров