Наприкінці жовтня відкрилася виставка "Віч-на-віч: права людини в цифрову добу". Експозиція є результатом двомісячного вивчення теми прав людини в Україні та Німеччині, під час якого митці прийшли до висновку, що обидві країни мають багато спільних проблем у цій сфері. Свої враження висловили через індивідуальні авторські графічні стилі та тексти. Переглянути виставку всі охочі матимуть змогу до 25 грудня за адресою вул. Велика Житомирська, 21а. Детальніше про проект ми дізналися під час спілкування із співкураторами клубу ілюстраторів "Pictoric" Оленою Старанчук та Олегом Грищенко.
Що підштовхнуло до дослідження теми прав людини?
Олег: Не можна сказати, що нас раптово зацікавила ця тема і ми нічого подібного раніше не робили. У нас є певне русло роботи, ми у своїх проектах зачіпаємо соціальні, культурні та соціально-освітні теми. Минулого року робили спільно з журналістами проект про медіаграмотність в українському суспільстві. Це теж був ілюстративно-постерний формат. І надалі ми намагаємося відгукуватися на подібні теми, але наша мета показувати їх художньо, зацікавити людей, звертатися до їх емоцій.
Олена: Нам як для творчих особистостей не вистачає правдивих проектів, які були б не лише розважальними, а й пізнавальними. Одна з наших цілей — це залучити людей через якусь не стандартну форму. Наприклад, через ілюстрацію показати дуже складну тему (рабство, порушення прав дитини або прав переселенців) з дотепною якоюсь метафорою. До цього проекту ми залучили не лише ілюстраторів Pictoric, а ще й письменників та журналістів. Тобто наш проект розділився на такі дві частини: ілюстрації та творчі есе. Над ілюстраціями працювало шість українських художників, а тексти, їх теж шість, писали німецькі письменники та журналісти, оскільки тему прав людини ми досліджували разом і в Україні і в Німеччині. Це було надзвичайно цікаво, тому що ми провели багато зустрічей з правознавцями, авторами глобальних проектів в Україні і так само познайомилися з редакторами великих видавництв у Німеччині, які вже тривалий час працюють над темою прав людини. Насправді, проблеми в обох країнах одні й ті ж, тільки проявляються вони в різних аспектах і мають різні грані.
Подписывайтесь на Youtube-канал delo.uaОлег: До речі, чому ми працюємо саме з німецькими колегами? Тому що цей проект зроблений за підтримки програми "MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді". Це щорічна програма, яка підтримує саме міжнародні зв'язки і колаборації, щоб молодь України і Німеччини робила разом спільні проекти.
Які проблеми прав людини в Україні та Німеччині спільні? А що кардинально відрізняється?
Олена: Є проблеми спільні, хоч і трошки в різних категоріях. Проблема порушення прав переселенців є як у нас, так і в Німеччині. Але в Україні це права внутрішніх переселенців, а в Німеччині — і внутрішніх, і зарубіжних. Також у будь-якій країні існує трудове рабство і проблема порушення прав дітей. Часто діти просто не знають своїх прав.
Олег: Наші ілюстрації не є якимись рецептами вирішення проблеми, це швидше показ та роздуми над цією проблемою. Для прикладу, на одному з плакатів Іллі Угнівенка зображено прив'язану до стовпчика дитину, яку поливають. Ним ми хочемо наголосити, що навіть надмірною увагою та опікою батьки часто порушують права власних дітей. Важливо знайти цей кордон між опікою і порушенням прав дитини і не перетинати його. У німців більш відлагоджена бюрократична система і дотримання законів. Але для них актуальне питання про культ праці, що ти обов'язково маєш бути при справі. А чому ти не можеш ніде не бути? У нас часто, коли йде мова про трудове рабство, уявляють людей прикутих до галер, але "зарплата в конвертах" — це теж трудове рабство, тому що ти по суті не маєш соціального захисту і жодних прав на соціальні виплати.
Що саме можна побачити на виставці?
Олег: На виставці можна побачити 15 плакатів українських ілюстраторів і 15 цитат-тізерів з текстів наших німецьких колег. І ще планується відкриття онлайн-платформи і створення книжкового видання, яке в електронному форматі буде у вільному доступі. Саме там можна буде прочитати всі тексти, адже на виставці вони представлені фрагментарно. Нам дуже важливо не повторювати ще раз статистичні звіти, а привернути увагу людей до важливих проблем саме через якісь особисті думки художників та письменників. Насправді, на нашу думку, кожна людина має своє бачення цих проблем з власного досвіду і спостережень. І через таку творчу форму ми хочемо достукатися до людей, їх емоцій, щоб цей досвід не засідав десь глибоко всередині і не закаламучувався, а постійно обдумувався. Можливо, саме так і будуть створені системи змін.
Олена: Ми дуже пишаємося, що це саме вулична безкоштовна виставка. Кожен охочий в будь-який час може подивитися на ці ілюстрації, згадати якісь ситуації з власного життя і переосмислити їх. Ми б хотіли, щоб люди перестали думати, що їх це не стосується, тому що ці проблеми стосуються абсолютно всіх, хто живе в соціумі. І треба щоб люди усвідомлено ставилися до цих, на перший погляд, маленьких, але насправді великих проблем.
Олег: Ми говоримо не лише про якісь лобові питання, проблеми з утисками чи переслідуваннями, а й ті, над якими інколи потрібно замислитися, щоб їх усвідомити.
Що для вас особисто означає участь у цьому проекті? Чи можете згадати випадок, коли ваші права порушили?
Олена: У нас постійно порушуються авторські права. Ми часто зіштовхуємося з ситуаціями, коли людина без дозволу користується нашими ілюстраціями і вважає, що робить для нас піар. Іноді навіть юристи не знають, як діяти в певних ситуаціях. Для кожного з нас в команді Pictoric та наших німецьких колег — це соціальний проект, який не приносить жодних дивідендів, аде дає можливість висловитися на цю тему, зробити щось від душі. До того ж, для нас це дуже крутий досвід спілкування з німецькими колегами, знайомство з їхньою культурою, їхньою інтерпретацією різних проблем.
Олег: Творчі люди дуже чутливі до того, що бачать навколо. І виставка для нас можливість висловити симбіоз наших думок.
На вашу думку, чому сьогодні у багатьох країнах порушуються права людини? І як вирішувати це питання?
Олег: Будь-яке вирішення — це робота гуртом суспільства на всіх можливих рівнях. Тобто, якщо ти можеш кооперувати, зібрати групу однодумців і щось міняти — тоді це працює. І тоді сама громада, може впливати як на громадян так і на політиків. Причинами, чому порушення прав можливе, є незнання і небажання знати власні права, відсутність взаємоповаги та взаєморозуміння в суспільстві.
Фото надані клубом ілюстраторів "Pictoric"
Читайте також: О чем молчат трансгендерные женщины