о том, как делать бизнес и жить устойчиво

Розхламлення: Як позбутися непотрібних речей

Поради від авторки проектів sortmeUp, "Гра Розхламлення" та #Шафачелендж Марі Федорової

img img

Як часто вам доводиться стикатися з тим, що в шафі вже немає місця, а вдягти все одно нічого? Полиці завалені одягом, але все — не те, що треба. У вас десятки фотоальбомів, але згадуєте ви про них лише витираючи пил. А ще періодично любуєтеся тими шикарними лакованими туфлями, які неймовірно тиснуть, і носити їх просто неможливо. Знайомо? Всі ці речі крадуть наш простір, час і енергію, але не приносять жодної користі. Тож ми вирішили розібратися, як нарешті позбутися всього зайвого та оточити себе лише улюбленими речами. Допомогла нам в цьому авторка проекту sortmeUp та "Гри розхламлення", блогерка Марі Федорова.

Яким має бути перший крок до розхламлення?

Якщо починати говорити про розхламлення, то тут, як і в будь-якій іншій справі, має бути зрозуміло, для чого ви це робите. Не буде цілі — імовірність доведення до кінця впаде в рази!

Перше, що я прошу зробити на "Грі Розхламлення", відповісти на питання "навіщо?" за наступним прикладом:

Навіщо мені порядок?

- Щоб, перебуваючи вдома, не відволікатись на не там кинуті речі.

Навіщо мені це?

- Бо ці 4-5 годин, які я проводжу разом із своїм коханим/ою, я хочу приділяти йому, а не прибиранню!

Ок, а це навіщо?

- Бо я хочу мати здорові стосунки і бути щасливою людиною!

У кожної людини буде своя мотивація:

- Хтось хоче спокійно займатись йогою зранку, але розкидані речі дратують.

- Комусь хочеться просто починати день з кави і прогулянки, а не з 20-хвилинного пошуку гаманця по всій домівці.

- А для когось важливо приділяти час родині, коханій людині чи хобі.

Важливо знайти свою "морквинку", яка буде майоріти в мозку і заради якої будеш продовжувати навіть тоді, коли хочеться на все махнути рукою.

Яким є алгоритм ефективного розхламлення?

Для себе я зрозуміла, що на початку всякого діла лежить аналіз, — його ми вже розглянули. За ним йде стадія "розхламлення", очищення, перебирання речей. Коли все дійсно буде розібране на "залишити" і "віддати, продати, викинути", то можна переходити до організації.

Але не раніше!

Чому це важливо? Наш мозок хоч і багатозадачний, проте йому буде набагато простіше виконувати і опрацьовувати одну дію, а саме: вирішити— лишити чи віддати. Коли в цей час ви починаєте навантажувати його "куди ж це поставити? як зручно організувати?", мозок плавиться разом із мотивацією продовжувати.

Тому спочатку — розхламлення, і тільки потім організація. 100 разів це зауважую, а люди все одно роблять не так і обпікаються…

Але ті, хто переборюють синдром Юлія Цезаря, отримують всі винагороди і спокійно переходять до організації, яка, власне, є наступним етапом. Коли речей стало в рази менше, ви можете охопити вільне місце, яке з'явилось, і розподілити його раціонально.

Останнім етапом є перосмислення імпульсивних покупок та перехід на свідоме споживання, яке говорить "менше — краще". Хай в мене буде 100 речей, але всі вони будуть найкращої якості, улюблені та зручні!

Тож, підсумовуючи:

- аналіз;

- розхламлення;

- організація;

- зміна звичок.

Яких правил варто дотримуватися під час розхламлення?

По-перше, треба не хапатись за все і одразу! Треба дробити свої завдання настільки, щоб за один підхід ви чітко розуміли, що виконаєте його.

Наприклад, не ставити за мету "розхламлення квартири на один день". Хоч як би ви намагалися, це нереально. А от розібрати весь верхній одяг чи взуття за пару годин — цілком можливо.

Я прибічник підходу "чим швидше, тим краще", тобто виділити декілька днів або вихідних і справитись якомога швидше, не відкладаючи на потім і не розтягуючи "задоволення". Але якщо у вас є тільки годинка часу ввечері, то розбийте розхламлення на зрозумілі блоки:

- розбирати кожну категорію речей по черзі, спочатку білизну і шкарпетки, потім футболки, штани, верхній одяг і так далі;

- розбираючи категорію, витягайте всі речі на диван або підлогу на одну купу. Ви думаєте, що знаєте, скільки у вас речей, бо ж і так все видно? Але варто згадати, що є коробки на шафі, в коморі та гаражі, і тут очевидність стає не такою вже і правдивою. Ви не уявляєте, скільки людей пишуть мені: "Я навіть не думала, що в мене настільки багато речей. Я була впевнена, що пам'ятаю про все, але ні, тепер десятки пакетів їдуть на благодійність";

- заручіться підтримкою близьких або друзів.

Набагато простіше це робити в команді однодумців. З цією метою я і створюю #шафачелендж і "Гру розхламлення". Коли ви ділитесь переживаннями і успіхами з іншими людьми, ваш мозок підживлюється і отримує нову порцію мотивації. Також група допомагає зрушити з мертвої точки, бо ви бачите чужі результати і це надихає!

Скільки часу знадобиться?

Із впевненістю скажу — 6 тижнів достатньо, якщо 5 днів на тиждень приділяти хоча б 1-2 години. Гра триває саме в такому ритмі, але вона охоплює не тільки домівку, а й цифровий простір та роботу думками.

Якщо працювати самостійно і планомірно, думаю, за два місяці можна справитись. Але це індивідуально для кожного. Залежить від того, скільки речей вже є і як важко з ними прощатись.

Як часто потрібно проводити розхламлення?

Як каже японка Марі Кондо: це свято, яке трапляється з людиною один раз. Якщо вам постійно потрібно проводити глобальне розхламлення, ви робите щось неправильно.

Втім, не треба забувати, що речі зношуються, а ми змінюємось — але це нескінченний процес. Я б радила проводити такі міні-чистки при зміні сезону літо-зима. Все одно доводиться перекладати речі, чому б і не передивитись їх.

Як чинити із сентиментальними речами?

Дивлячись з якими. Я точно скажу, що сентиментальні речі це прекрасно. Але якщо у вас 2000 фотографій дитини, які ви не переглядаєте, але продовжуєте зберігати — це не сентиментальні речі, це мотлох, вибачте…

Сентиментальні речі мають приносити задоволення і радувати, та якщо їх буде забагато, — який в них сенс? Хто їх переглядає?

Заведіть собі емоційну коробоку і складайте туди такі дрібниці, які не знаєте, як застосувати. Туди можуть бути складені квитки в кіно з першого побачення чи перший лист до Діда Мороза.

Складайте, але не забувайте, для чого їх зберігаєте!

Що взагалі не варто зберігати вдома?

- Не варто зберігати чужі речі і одяг, які вам хтось приніс, і вони лежать, займаючи місце.

Спитайте в себе: "Мій будинок це склад?". Якщо відповідь "ні", то чому ви дозволяєте комусь розпоряджатись власним простором?

Але це так само стосується домівок наших батьків і бабусь! Ви не маєте права займати чужий простір! Доросла свідома людина має нести відповідальність за свої речі, а не розпихати їх по чужих домівках, бо викинути рука не піднімається.

- Не варто зберігати подарунки та речі, які вам не подобаються.

Речі — це інструменти, а ви їх хазяїн. Якщо річ не приносить задоволення чи не виконує певну функцію, який сенс її зберігати? Виходить, що ви стаєте її прислужником, доглядаєте за нею, даєте місце для зберігання, а це вже точно нездорове ставлення до предметів!

- Незручний одяг.

Чомусь, якщо воно дороге, гарне, але страшно тисне, ми будемо вдягати його раз на рік, мучитись, але підтверджувати собі "ну ношу ж!" І тримати на дальній полиці шафи. Ви нікому нічого не винні і тій гарній, але незручній білизні зокрема. І навіть тій людині, що її подарувала!

Взагалі моя ідея ґрунтується на тому, що кожен предмет у вашому оточенні має бути приємним, або як мінімум функціональним. Розумію, що великої любові до пательні чи каструлі бути не може.

Але одяг! Ми ж використовуємо його щодня, чому б не любити себе ще більше, вдягаючи дійсно зручне і гарне!

Якщо людина цінує своє життя, речі в її світосприйнятті його частина! Щаслива людина не буде оточувати себе тим, що їй приносить дискомфорт або псує настрій. Старайтесь дотримуватись цієї ідеї і життя стане приємніше.

Що робити, аби після розхламлення дім знову не перетворився на архів непотрібних речей?

Якщо ви по-чесному проведете розхламлення, позбудетесь 20-40% речей, а іноді й більше, то у вас зміниться ставлення до матеріальних об'єктів.

Ви побачите, як багато часу та енергії довелось віддати цій справі, порахуєте, скільки грошей тільки-но покинуло вашу домівку і задумаєтесь: "Хмм... може, наступного разу подумати два рази перед тим, як купити якусь непотрібну річ?"

З власного досвіду рекомендую:

- Ходити на шопінг в хорошому настрої і одязі. Бо, заходячи в магазин в дорогій сукні чи костюмі, ви навряд чи купите щось гірше, що вдягнуте на вас. Хороший настрій вбереже від імпульсивних покупок, які ви робите в засмученому стані;

- Складати список покупок. Я веду список речей в нотатках Google Keep, зберігаю туди фото речей та цілих луків. Потім використовую їх під час шопінгу;

- Фотографувати речі в примірочних. Назбирати фото, а потім піти попити кави і проаналізувати, чи воно дійсно пасує, чи немає чогось схожого вдома, чи впишеться в гардероб. На відстані вам буде легше думатись і ухвалювати рішення;

- Задавати собі питання: "Чи ця річ дійсно принесе цінність в моє життя, чи це іграшка на один день?" Дуже рекомендую з поганим настроєм боротися не бездумним шопінгом, а якимись не матеріальними речами — массаж, манікюр, спорт. Все, що має відношення до тіла. Таким чином ви не обростаєте зайвими кофтинками, зате напряму впливаєте на стан організму!

Читайте также: Zero Waste: Як звільнити свою ванну кімнату від сміття

Загрузка...
Информационный партнер проекта Ukr.net
Новости со всех уголков Украины на https://www.ukr.net/
Загрузка...