Про що мова: 7 контекстів до слова "номофобія"

У сучасному світі ми все більше звикаємо до різноманітних гаджетів, а особливо мобільних телефонів. Зараз ці маленькі пристрої містять чималу частину нашого життя: всі контакти, фото, улюблену музику, планери, записи важливих зустрічей, швидкий доступ до банківських карт тощо. І звісно, зручно мати всю потрібну інформацію в доступності пари кліків, якби це не викликало залежності. Але ж в кафе, громадському транспорті, черзі в супермаркеті практично не побачити людини без телефона в руці, а багато хто вже став у лави номофобів.

Підлітку

Ти можеш хоча б на півгодини випустити з рук свій телефон? Чи в тебе вже номофобія?

Колезі

Давай залишимо наші телефони на час обідньої перерви в офісі. Я нещодавно прочитала, що за результатами дослідження 53% британців тривожаться, коли не можуть знайти свій телефон, або у нього сідає батарея, чи зникає покриття. І взагалі зараз страх залишитися без мобільного вважають фобією. Тож аби й нам не стати номофобами, пропоную почати поступово обмежувати своє користування мобільним, принаймні випускати його з рук, коли в ньому немає необхідності. Я за життя без зайвої тревоги.

Учням

Я розумію, що сучасні технології дають нам багато можливостей, але водночас постійно відволікають. Тож прошу на час уроку прибрати свої гаджети зі столів, бо це вже схоже на колективну номофобію. Таким чином ви перестанете відволікатися на них щохвилини й зможете зосередитися на темі.

Партнеру

Не панікуй! В тебе всього-на-всього сів телефон. У тебе сьогодні вихідний, тож всі робочі питання зачекають. А раптом ти знадобишся комусь з рідних, наберуть мій номер. Таке враження, що в тебе вже напад номофобії.

Під час суперечки

Те, як ти користуєшся своїм телефоном вже схоже на залежність. А якщо ти раптом втрачаєш його з поля зору, то починається паніка, якийсь напад номофобії. Нічого подібного, просто завдяки телефону я можу виконувати 50% своїх робочих задач і стільки ж побутових. Зрозуміло, що я без нього як без рук.

Батькам

Я не номофоб. Просто зараз з друзями в чаті ми обговорюємо плани на вихідні, тож я не хочу пропустити важливе повідомлення. Як тільки приймемо остаточне рішення, обіцяю відкласти телефон хоч до ранку.

У компанії

Майже всі сучасні підлітки номофоби. Вони й хвилини не можуть без своїх телефонів. Не думаю, що все аж так серйозно. Просто в цих телефонах все їхнє спілкування, багато важливих записів. А ми їх не розуміємо, тому що в наш час просто не було соціальних мереж. Звісно, що дівчина, яка чекає повідомлення від хлопця, не випускатиме з рук телефон. А от, щоб батьки не докучали дзвінками під час побачення, гаджет взагалі може лишитися вдома. Тож не думаю, що подібна поведінка — це залежність саме від пристроїв.