Екологічно: Яким має бути захоронення, щоб не шкодити довкіллю

Екологічно: Яким має бути захоронення, щоб не шкодити довкіллю
Три альтернативи традиційним похованню та кремації

Ми вже неодноразово піднімали тему екології, але зараз хочемо поговорити про її досить особливий бік  — захоронення. Мабуть, не варто зайвий раз писати про те, що під час поминальних днів ми зносимо на кладовища так звані гостинці, які за лічені дні перетворюються на купи сміття. Обгортки від цукерок розлітаються повсюди, а пластикові букети, втративши колір у променях сонця, потсупово збираються на смітнику або у ґрунті.  

Але негативно на нашу екологію впливає і традиційне захоронення. Як? Формалін, яким часто обробляють тіло перед захороненням, є токсичною речовиною, а також матеріали та хімічні речовини, з яких зроблені труни, отруюють ґрунт. 

Розвіювання праху могло б стати альтернативою. У Китаї, так як і в Україні, померлих традиційно ховають у труні поруч з предками. Проте останнім часом такий вид захоронень став чималою проблемою для густонаселеної країни. Земельних ресурсів для дотримання цього звичаю стає все менше. Тож влада одного з китайських міст Веньлін вирішила навіть доплачувати для заохочення до кремації. Адміністрація міста пропонує літнім людям (від 70 років) підписати договір про те, що після смерті їх прах буде розвіяний над морем. За це вони щомісяця отримуватимуть заохочення від 100 юанів (приблизно 420 грн). До речі, з віком сума зростає. Так, люди у віці 70-80 років отримують 100 юанів, 80-90 років — 200 юанів, 90-100 років — 300 юанів, а мешканці, які досягли 100-річчя отримуватимують по 400 юанів. Веньлін перше місто в Китаї, яке впровадило фінансове заохочення жителів до кремації. В інших районах країни подібні винагороди виплачуються членам сімей померлих, які обрали поховання у вигляді збереження праху або в деревах. Проте екологи критикують навіть кремацію, стверджуючи, що після спалювання залишається багато відходів (важкі метали, токсичні гази), що завдають шкоди довкіллю.    

Тож ми вирішили поцікавитися, як цю проблему вирішують у світі, й ділимося своїми знахідками.

Екологічна труна

Дизайнерка з Нью-Йорку Шейна Гарфілд створила екологічну труну "Лівз"(leaves — листя), яка символізує об'єднання тіла з природою. В основі винаходу мотузки з грибком, який допомагає решткам тіла швидко розкластися. Тобто за концепцією дизайнерки, тіло огортають бавовною, вкладають на поверхню з соснової деревини і закріплюють плетеною сіткою з мотузки, яка й пронизана грибковими спорами. Після поховання грибок розмножується, поглинаючи трупні рештки. За словами Шейни, вже за рік після поховання ґрунт стає придатним для висадки рослин. Тож кам'яні та бетонні надгробки можна замінити природними та рослинними пам'ятниками. Для прикладу, улюбленими кущами чи деревами померлих. 

Екологічна альтернатива кремація

У британській компанії Resomation розробили унікальну установку, яка є екологічною альтернативою і кремації, і традиційним похованням тіл померлих у землю. Цей винахід працює, розчиняючи тіло померлого в теплій лужній воді. За словами авторів технології, у процесі розкладання тіл парникових газів виділяється на третину менше, ніж при кремації, а енерговитрати зменшуються у сім разів. Установка забезпечує повне розкладання тіла, аж до зубної амальгами. У таким спосіб тіло повністю розкладається за 2,5 — 3 години. А вода після процесу очищується й зливається в каналізацію. Розробники запевняють, що стічні води не несуть жодної небезпеки для екології. Установка поки розміщена у похоронному бюро у Флориді, але розробники сподіваються на замовлення із США, Канади та Європи.

Могила під деревом

У Німеччині набувають популярності поховання в лісах. Тут вже є більше 300 лісів для природних поховань. Найбільша та найстаріша фірма з біопоховань FriedWald створює такі собі "лісокладовища", у яких знайшли свій останній притулок близько 54 тисяч людей. Ще близько 135 тисяч зареєструвалися, висловивши своє бажання бути похованим саме серед дерев. І звісно, тут немає традиційних хрестів та штучних квітів, їх замінюють скромні іменні таблички й дикі квіти. Як правило, люди можуть за життя обрати собі дерево, під яким будуть поховані. Цікавим фактом є й те, що заповідають себе так поховати не лише атеїсти, чимало з поховань супроводжуються християнськими ритуалами. Подібні "лісокладовища" є і в Швейцарії.

Ще одним схожим варіантом є можливість "перетворитися на дерево" після смерті. Як? В урну, яка біологічно розщеплюється, крім людського попелу, кладуть насіння рослини. В тій же Німеччині їх вже продано більше 20 тисяч. Відповідно, через деякий час після поховання на місці захоронення виростає молоде деревце. До речі, вартість такої урни близько $150 і купити її легально можна у будь-якій країні. А от місця захоронення можуть обмежуватися законодавством. Для прикладу, в Німеччині таку урну можна захоронити лише на кладовищі чи "лісокладовищі", а от британці мають право закопати прах рідних навіть у власному саду. 

Читайте також: Екологічно: Як борються із забрудниками повітря в Україні та Швеції

А щоб бути в курсі найцікавішого з ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!