Лариса Микитьон, засновниця платформи для ветеранського бізнесу Veterano Service, про те, як народився проект, як вдалось подолати труднощі, а також про особливості ветеранського бізнесу
З чого усе починалось
Все почалось з волонтерства у жовтні 2014 року. Тоді разом зі школярами ми плели маскувальні сітки. Загалом по Святошинському району було 10 підопічних шкіл, де ми плели сітки, збирали продукти. Діти малювали малюнки, розмальовували прапори, ці всі смаколики ми потім відправляли на фронт. Тоді було дуже багато допомоги — три відправки на тиждень, як мінімум по 10 здоровенних коробок.
Роботи було багато: ми ходили з однієї школи в іншу, знайомили дітей з бійцями, а ті у доступній формі розповідали про війну.
Подписывайтесь на Youtube-канал delo.uaПригадую один випадок з десантниками 90-го батальйону. Два здоровенні під два метри хлопці, і вони заходять в клас до другокласників. Раптом вчителька дає відмашку "можна", весь цей клас дітей налітає на хлопців усією купою і обіймає. Хлопці, два таких здорових десантника, не можуть поворушитися, вони боялися дітям зашкодить, але такі очі зворушені. У цьому ж класі був хлопчик з Донецька. Цей хлопчик з великими карими очима підійшов до вояків і каже: "Я вам дякую, що ви захищаєте мій Донецьк". Їхня вчителька Наталія Без'язикова назвала це дельфінотерапією, але це була справжня дітотерапія.
Це було у 287-й гімназії, що на Біличах. Нині це єдина школа в районі, де ще збирають посилки на Схід. Всі інші якось втомилися. Тому матеріальна допомога поступово переросла в проект VeteranoService. Маскувальні сітки ми продовжуємо плести й досі.
Що я проаналізувала перед тим, як запустити проект
Послуга
Проект виріс із спілкування з хлопцями, які починали приходити з війни. Деякими з них я опікувалась як волонтер. Так, на перетині інтересів народився VeteranoService. Моя задача полягала у тому, щоб показати, наскільки багато є ветеранських бізнесів, і які вони різноманітні, що у ветеранів можна замовляти якісну продукцію або послуги. Ідею такого комунікаційного майданчика для ветеранських бізнесів я виношувала півроку. Я так багато думала про нього, що мені вже він навіть почав снитися. Якби не VeteranoService, то я би зараз була б на фронті.
Ми запустились, почали роботу над сайтом у січні 2017 року, запустились — у березні того ж року. Тоді на сайті було десь близько 10 ветеранських бізнесів: Veterano Pizza, Regata Club, "Двері Сервіс", "Кіборг-Масаж" та інші. У результаті я побачила, що це дуже крута мотивація для інших ветеранів почати власну справу.
Команда
Зі своєю ідеєю я прийшла до своєї подруги Юлії Куліченко. Вона якраз закінчила Школу державного управління і порадила мені розписати свою ідею як бізнес-план і дати відповіді на ключові питання. Яка мета проекту? Що потрібно для його реалізації? Що в результаті я планую отримати від цього?
Дуже важливо розписувати будь-яку свою ідею саме таким чином, адже коли ти пишеш на папері, ти бачиш все більш чітко. Тримати в голові усе неможливо. Обов'язково знайдуться деталі, які ти упустиш. Тому усім ветеранам, що звертаються до мене за допомогою, я раджу найперше писати бізнес-план.
Написати сайт мені допомогла моя подруга Олександра Лауерта. Вона його фактично написала на колінці. Я заплатила лише за хостинг. Як тільки ми його запустили, то отримали дуже багато критики. Хтось писав, що сайт дуже слабкий, хтось стверджував, що ми взяли його ідею. Але, з іншого боку, ніхто не заважає зробити краще — чим більше таких ініціатив, тим більше реклами для ветеранів. Нічого поганого у цьому не бачу.
Звісно, отримували ми і підтримку в наших починаннях. Мої добрі подруги-волонтери Ірина Шведюк та Тетяна Дарда завжди стоять за спиною і кажуть, що вірять в наш проект, велика підтримка є від дружньої волонтерської спільноти. Віра інших в твої сили є великим мотиватором.
Зараз у команді нас четверо. Олександра Лауерта — дизайнер. Усі картинки, ведення сайту — все це лежить на ній. Юлія Куліченко веде базу ветеранських бізнесів, Тетяна Даневич пише тексти для сайту. Я переважно виконую функції адміністратора.
Реклама
Разом із запуском сайту я створила групу у Facebook. Зараз у ній 2900 підписників, але читає нашу групу значно більше людей. Цього року за порадою друзів з'явилася сторінка в Twitter, маємо там вже понад тисячу шанувальників.
Спеціальної реклами нашого проекту я не робила, оскільки про неї й так дуже швидко дізнались у ветеранській спільноті. Мені майже щодня пишуть друзі: "Ларисо, а забери цих хлопців до себе".
У результаті за півтора року кількість ветеранських бізнесів на сайті виросла в 13 разів. Зараз у мене є 130 бізнесів. Загалом у базі у нас понад 200 бізнесів з усієї України. Не всі з них хочуть світитись на сайті. Причини бувають різними — хтось з хлопців лише починає, тому ще соромиться розповідати про бізнес на VeteranoService, хтось хоче вибудовувати бізнес без прив'язки до ветеранського минулого свого власника.
Особливості ветеранського бізнесу
Ветеранський бізнес — це зазвичай малий бізнес, але він має те, що об'єднує їх в одну велику родину. Вони вирізняються саме цим братерством, цією підтримкою. Ветерани не сприймають один одного як конкурента, а допомагають одне одному. У них більше сил, більше ресурсу саме за рахунок цієї підтримки.
Як зібрати, наприклад, бізнесменів, які займаються малим бізнесом, на одному сайті? Це майже неможливо, їх в Україні майже 2 млн. А от ветеранські бізнеси творять окрему спільноту. Наприклад, у салоні ветеранки Жені Янченко продається мило ветерана з Херсону. Як вони могли познайомитися в житті, якби вони не були на війні? Між ними більше немає ніяких точок перетину.
У тих, хто пройшов випробування війною, більше можливостей для подолання перешкод, адже на фронті вони могли не спати або спати на морозі, жити на тушонці. Порівняно з цим звичайні труднощі малого бізнесу здаються їм незначними.
Тому моя задача тут дуже проста — через сайт допомогти ветеранам комунікувати між собою, а також допомогти їм повірити в себе, показуючи успішний приклад їхніх побратимів і посестер.
Скільки було витрачено на запуск
Фінансові вкладення — це в основному витрати на хостинг, доменне ім'я і все, що пов'язано з витратами на сайт. У цей проект ми більше інвестуємо свій час. Але я жодного дня не шкодувала про це, адже від нього йде сильна віддача в емоційному плані, в задоволенні спостерігати, як ростуть і розвиваються ветеранські проекти, бути причетною.
У планах у мене розвивати Veterano Service далі. Нещодавно я виграла грант на суму 50 тисяч грн. За рахунок цього гранту ми плануємо запустити новий сайт. Зараз саме триває робота над ним.
Коли мені було найважче
Я вважаю, що ми й досі долаємо труднощі, фінансування проекту — це головна складова перешкод, але ми з нею впораємося. Однак найважче було почати, написати перший пост в фб, вийти і показати свою дитину — наш Veterano Service.
Нам дуже багато писали на сторінку: "Привіт, хлопці, привіт побратими". Думалося: а як поставляться до того, що ми не побратими, а волонтерки, які хочуть ще щось зробити для тих, хто повернувся? Певний час здавалося, що нас відмовлялись сприймати як серйозний проект — "пограються і покинуть". Неодноразово доводилось чути, що це проект Льоні Остальцева, Мартина Бреста і т. п.
Нині ставлення змінилось. Вже десять місяців, як ми зареєстрували всеукраїнську громадську організацію VeteranoService. Моя мета зараз — розвивати ветеранські бізнеси у регіонах, тому що київським трохи легше, вони більше на видноті, їхніми історіями більше цікавляться журналісти. Дуже хочеться, щоб були наші осередки в кожному місті.
Другий наш важливий напрямок — організація участі ветеранів у різноманітних ярмарках. Вперше ми взяли участь у ярмарці ще рік тому. Запросили Ігоря Дашка з UKROP, Олександра Матяша, ще кількох ветеранів. Для них це було дуже важливо, адже так вони можуть познайомитись, відчути плече товариша. Хлопці, які збираються на ярмарку, це вже як невелика родина.
Потім ми почали співпрацювати з організаторами виставки Made in Ukraine, а також з КМДА. Запрошення на різноманітні ярмарки зростають, і наші учасники там вже виступають більш впевнено, ніж рік тому, коли тільки починали.
Що б я порадила ветеранам, які хочуть відкрити власну справу
До мене часто звертаються ветерани з грандіозними ідеями, але я їх усіх прошу прописати їхні думки у бізнес-плані, а також прорахувати все, перш ніж відкривати свою справу. Лише у мене на очах закрились приблизно 10% ветеранських бізнесів.
Друге, що я порадила б, — це займатись улюбленою справою, тим, що подобається. Це обов'язково. Якби мені не подобався VeteranoService, я б вже давно його віддала — було багато пропозицій — і не займалася б.
У будь-якому бізнесі важливі гроші, але вони не приносять жодного задоволення, якщо ви займаєтесь тим, що вам не подобається. При цьому це може бути будь-що: кава, квіти і навіть СТО.
Третє — якщо ви плануєте відкривати бізнес разом з партнером, то потрібно це оформити офіційно. Одна справа — бойове братерство на фронті, але зовсім інша,— коли ви плануєте відкривати бізнес, адже у бізнесі ти відповідаєш не лише за себе, а й за свою родину і за своїх працівників. Тому ти маєш зробити все для того, щоб ці обов'язки були порівну розділені. Тоді у випадку успіху ви будете успішні обоє, у випадку неуспіху — ваш неуспіх поділиться на двоїх і вже буде легше.
Питання закриття бізнесу теж актуальне, але не бійтеся: помилки бувають у всіх. Я впевнена, що наша улюблена "Хайтарма" сім'ї Місіратових отримає нове приміщення і новий початок, а ветеранка Інна Грищенко з закритої у Львові ресторації "Патріот" теж не збирається зупинятися. Перемога — це рішення!
Читайте також: Те, которые: Андрей Ивчатов