о том, как делать бизнес и жить устойчиво

Свідомо: Бізнес разом із споживачем мають думати про долю упаковки

Про те, як сортувати не лише в столиці

img img

Питання сортування та переробки сміття в Україні піднімається все частіше та активніше. І сприяють цьому не лише громадські організації та еко-активісти, а й бізнес. Тому ми на конкретних прикладах розкажемо, що може зробити кожен, щоб Україна стала чистішою.

Кейс 1. "Кока-Кола Україна"

За словами піар-менеджера "Кока-Кола Україна" Олесі Жулинської, 86% українців очікують, що бізнес буде відповідальним за зміни в Україні. Це один з найвищих відсотків, які є в Європі. І тому компанія рефлексує на ці очікування. Рік тому компанія взяла на себе глобальні обов'язки:

- раціональне використання води (100% відновлення водних ресурсів, які компанія використовує для напоїв);

- захист клімату (14% зменшення видів СО2 у процесі виробництва);

- до 2020 року вся упаковка має підлягати переробці;

- до 2030 року переробити еквівалент 100% упаковки, яку компанія доставить на ринок;

- розробка біорозкладної упаковки.

Одним з активних кроків є створення пілотного проекту по сортуванню сміття у місті Вишгород. Завдяки співпраці з міською радою та комунальним підприємством, його запустили у 2017 році. І за 2018 рік вже зібрали 25% від усього сміття, що генерується у місті, тобто 320 тонн вторсировини. Загалом було встановили 200 контейнерів, які поки покривають близько 85% жителів. Наразі компанія проводить інформаційну кампанію, довстановлює контейнери та планує за 2019 рік зібрати як мінімум 420 тонн вторсировини.  

Пластик — не лише зло

Звичайно спокусливо думати про світ взагалі без упаковки, але треба розуміти, що в упаковці є й позитивні сторони. Вона виконує санітарну функцію, дозволяє мати безпечні продукти, зберігати їх. Художниця-графік Олеся Драшкаба наголошує, що не варто демонізувати пластик — його створення мало й позитивний слід в історії. Пластик сприяв перемозі в Другій світовій війні, а сучасні автомобілі завдяки пластику можуть бути легшими, що спричиняє зменшення викидів у повітря. Винахід пластику позитивно вплинув на екологію і тим, що з його появою перестали використовувати такі матеріали як слонова кістка тощо.

Еко-тренди

Проблема в тому, що пластик не переробляють і він засмічує океан. На сьогодні тільки ⅕ частина пластику переробляється і дуже багато біологічних видів від цього страждають.

Пластик

1. Переробка пластику вже стала сучасним трендом. Пластикові відходи можуть отримати друге (наступне) життя у вигляді годинників, предметів фешену, витворів мистецтва тощо.

2. Пошук альтернативи. Одним з найпопулярніших альтернатив пластику сьогодні є тіра. Це майже аналог звичним нам пакетам, вона прозора, міцна, гнучка, але ця упаковка біодеградує на 100% (в компосному контейнері вона переробляється за 24 тижні).

Мінімалізм

3. Сучасне суспільство починає замислюватися над тим, чи справді потребує стільки товарів, скільки має. Свідомий споживач стає більш впливовим і змінює виробників. Сьогодні бути екологічною компанією вигідно.

4. Економія ресурсів. Тренд по обмеженню споживання ресурсів зокрема води проявляється в розробці дизайнів різних душових, які дозволяють миттєво вмикати та вимикати воду, при цьому зберігаючи її температуру. Або у створенні душових з неймовірно мілким розпилюванням води, яке допомагає використовувати її менше. До речі, мілке розпилювання дозволяє економити 65% води.

5. Еко-мода. Мова не лише про відмову від хутра та шкіри. Але й про те, щоб компанії перестали створювати одяг, який треба змінювати від сезону до сезону. І деякі виробники вже починають випускати нейтральний, суперміцний та мінімалістичний одяг, без штучних барвників, який можна носити декілька сезонів.

6. Повторне використання. Сюди можна віднести навіть будівництво будинків з перероблених будматеріалів (цегли, корку, переробленого пластику).

Чиста енергія

7. Це енергія, яка виробляється з відновлюваних джерел (сонце, вода, сміття, компост). На сьогодні Німеччина є одним із лідерів використання чистої енергії — 85% від всієї використаної енергії. А до 2050 року 50 країн планують перейти на 100% чистої енергії.

Back to basics

8. Бажання міських жителів трохи наблизитися до сільського життя. Надання переваги п"ятиповерховим будиночкам та маленьким крамничкам з гіперлокальними продуктами замість бетонних джунглів та безмежних гіпермаркетів.

Кейс 2. ГО Україна без сміття

Мета проекту "Україна без сміття" — це нуль відходів на звалищах. Як розповіла засновниця ГО Євгенія Аратовська: "Ми віримо, що завдяки сортуванню і принципу 5R можна зупинити звалища. 4 роки тому, ми зрозуміли, що в нашій країні підтримується виключно захоронення сміття, не підтримуються цивілізовані способи поводження з відходами, не з'являються сміттєпереробні заводи, майже немає сортування і ми більше 20 років фінансуємо виключно захоронення, тобто транспортування відходів у довкілля щодня. Нам захотілося це зупинити і ми не стали шукати винних, а вирішили об'єднати наші зусилля". Як результат було відкрито 4 громадські станції сортування і ще у планах відкрити 7 станцій цього року в різних містах.

Також у 2019 році "Україна без сміття" реалізовує амбітний проект у Верховині. Три роки тому до них звернулися активісти з проблемою звалищ в горах та масовим спалення пластику. Весь цей час ГО з громадою співпрацювали заочно над створенням якісної просвітницької кампанії щодо поводження з відходами. "Ми вирішили їм допомогти, залучили наших студентів і поїхали у Верховину. Розробляли уроки для дітей, спілкувалися з людьми на вулицях, проводили опитування та пояснюючи, чому треба змінювати звички й розвивати нову культуру сортування сміття. А вже в травні плануємо толоку", — розповідає Аратовська. За словами Євгенії найбільша проблема в тому, що у суспільстві досі є стереотипи, ніби в Україні немає переробних можливостей. Але переробні підприємства або підприємства, які виготовляють упаковку із вторинних матеріалів, в Україні є і їх близько сотні. А головне, що вони недозавантажені вторсировиною та імпортують її з інших країн. Відповідно, відсутність культури сортування створює дефіцит вторсировини в країні і відтік валюти за кордон.

Кейс 3. "Операція краб" та майстерня пластикожуя

"У Закарпатті мало землі і тому немає де захоронювати відходи. Тож люди кидають все в річку з фразою "Річка все забере". Але річка забирає не дуже далеко", — розповідає еко-активістка Олена Марушевська. Проблема сміття турбує Олену вже давно, тому разом з однодумцями вона вже більше 13 років проводить еко-фестиваль "Тиса — молодша сестра Дунаю", пропагує та організовує сортування сміття. А нещодавно її команда запустила ще й операцію "Краб". "Ми провели експеримент, натягли через річку сітки і спостерігали скільки ж туди потрапило сміття. За 5 днів у сітці зібралося 9 тонн сміття. До речі, кожен рік Угорщина виставляє Україні штрафи в сотнях тисяч євро за збір пластику на своїх територіях", — ділиться Олена. І вже на старті ще один проект "Майстерня пластикожуя".   

"Ми показуємо, що одна пляшка нічого не варта, але якщо їх зібрати 200 кг — можна отримувати певні кошти для розвитку громади. Тому, ми хочемо створити станцію сортування і прибрати несанкціоновані сміттєзвалища навколо Ужгорода, яких дуже багато поблизу міста. І родзинка нашого проекту — це майстерня з переробки пластику. Ми довго думали, що робити з відсортованим пластиком і дійшли висновку, що відвозити його на переробку із Закарпаття досить дорого. Але є альтернатива — "Майстерня пластикожуя". Певні види пластику (щільного, не прозорого) можна подрібнити, розплавити та зробити нові пластикові речі: лавки, стільці тощо. Ми плануємо збирати пластик по всьому Закарпаттю через школи. Наприклад, зібрала школа 20 кг пластику — надіслала нам і отримала потрібний їй пластиковий предмет", — розповідає Марушевська.  

Читайте також: Дивитись зараз: 10 фільмів, які варто подивитися для свідомого споживання

А щоб бути в курсі найцікавішого з ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!

Загрузка...
Информационный партнер проекта Ukr.net
Новости со всех уголков Украины на https://www.ukr.net/
Загрузка...